Якщо у вашої дружини ПМС.
Найкраща порада: зберіть речі і підіть з дому. На кілька днів. У тайгу. Телефон тримайте включеним. Парадокс в тому, що вас будуть ненавидіти, але при цьому будуть шукати. Не питайте, просто повірте.
Якщо ПМС застав вас зненацька і з дому піти все ж не вдалося … Займіть оборонну позицію. Забарикадуйтесь де-небудь в тихому, затишному, місці. Займйте якомога менше простору. Наприклад за батареєю. Або на антресолях. Звідти вас буде важче виколупувати довгим твердим предметом.
В розмови не вступайте. На запитання відповідайте коротко, чітко, швидко. «Так», «ні». Краще «так». Уникайте натяків. Ваші слова не повинні мати іншого сенсу. А бажано і першого. Взагалі.
В очі не дивіться. Слідкуйте за своєю мімікою. («Я не вмію!» — .. Не виправдання У вас був місяць потренуватися) Пам’ятайте, ваша піднята брова — диверсія. Дві підняті брови — теракт. Крива усмішка — оголошення війни.
На питання «це плаття мене повнить?» Не відповідайте, а відразу біжіть у напрямку до балкону і кидайтеся вниз. Це не самогубство. Ви просто збільшуєте свої шанси вижити.
Пам’ятайте: сидіння унітазу має бути завжди опущено. І при цьому сухе. («Як це?» -. Це не аргумент У вас був місяць потренуватися.)
Важливо! Інших жінок не існує. Буквально. Зовсім. Ні, вам здалося. У хвилини сумніву згадуйте про довгий твердий предмет.
Запам’ятайте наступні фрази. Не питайте — що вони означають, просто завчіть: «Так, люблю», «Ні, не забув», «Звичайно помию», «Ні про що не думаю». Вимовляєте їх коли інші слова закінчилися. Або коли поблизу немає балкона.
І пам’ятайте — коли-небудь це обов’язково закінчиться. Зовсім-зовсім скоро. Ось побачите. І тоді у вас буде ще місяць потренуватися.
